Псилоцибиновые грибы MAGIC MUSHROOMS Удомля

Да ну на! Психоактивные грибы, братан? Только не говори мне, что это поможет забыть расставание с моим парнем. Я в такое железно не верю! Все эти закладки, шурупы и база - это не для меня. Я ведь модная, знаешь ли. Какой моднице нужны грибы, не понимаю! Но вот, однажды, на вечеринке, когда я вдруг оказалась совсем одна без своего парня, что-то внутри меня просто щелкнуло. Знойный бит, пышные танцы и атмосфера свободы начали проявляться в моей голове, как после боинга. Мне нужно было что-то изменить, чтобы вернуться к жизни. Я поняла, что наступило время открыть глаза на что-то новое, и как это ни странно, грибы стали моим путеводителем в этом удивительном мире. Они как-то вызывают животный интерес и одновременно создают расслабленное настроение. Я решила сделать попытку. Поиск закладок был нелегким. Я гонялась по городу, спрашивала у друзей, просматривала тусовочные форумы. И вот, наконец-то, я нашла человека, который был готов поделиться своим сокровищем. Только представь себе, его звали Шуруп! Знал бы ты, как я насмеялась. Все эти хитрые клички, что только не придумают наши парни, эх, базарит! Спустя немного времени, я оказалась на месте, где все мои проблемы должны были исчезнуть. Дом с прекрасным видом на горы, цветущие поля и солнечное небо. Вот оно – мое место счастья, где я должна перестать грустить. Я сидела на лужайке, под деревом, и начала питать в себе грибы. Какое странное слово – грибы. В голове все начало крутиться и меняться. Внезапно, дороги от инъекций исчезли, и мир стал разноцветным. Деревья начали говорить со мной на языке форм и симметрии. Каждый шелест листьев был словно музыкой мескалина, которая опьяняла мою душу. Я чувствовала себя свободной, легкой, готовой к новому. Я забыла о своей грусти, о том, что он уже не со мной. Теперь я видела его через другую призму – туристические маршруты, отдых на пляже и солнечные закаты. Все это стало каким-то отдаленным сном, и я осознала, что мир так широк и интересен, что не нужно застревать в одном человеке. По прошествии нескольких часов, я вернулась в реальность. Мир восстановил свои привычные формы и цвета. Но я уже не была прежней – я изменилась. Я поняла, что счастье не заключается в том, чтобы оставаться одной. Счастье – во мне самой. С тех пор прошло уже несколько месяцев. Я перестала ходить по тусовкам, смотрю на горы и задумываюсь о своей жизни. Плюнуть! На свои бывшие проблемы. Я нашла в себе силы, чтобы идти дальше и искать свое счастье. Так что, ребята, помните – иногда нам нужно что-то необычное, чтобы вновь полюбить жизнь. Эти грибы, они не магические, но они помогли мне вспомнить, как прекрасен этот мир.

«Жизнь – как шуруп, а расставание – лишь дороги от иньекций. Так что, дорогие мои, хватит сидеть на месте! На улице так много интересных приключений и мест ожидает нас. Ведь наше счастье – в наших руках, и ни грибы, ни парни нам этого не дадут. Мы должны идти искать его сами, даже если это значит бросить все и пойти по новым дорогам.

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.